Лук’янчиков Є. Д., Лук’янчиков В. Є.

Анотація

В статті аналізується становлення інституту понятих у кримінальному судочинстві починаючи від Литовських статутів, Статуту кримінального судочинства 1864 року до сьогодення. Досліджуються питання його виникнення, завдань, для вирішення яких запроваджувалась участь доброчесних осіб у досудове розслідування. Здійснено порівняльне дослідження нормативного врегулювання даного процесуального інституту в різних країнах світу. Поставлено під сумнів можливість понятих створити належні умови для об’єктивного і тим паче правильного провадження слідчої дії, забезпечити законність її проведення, виключити можливість фальсифікації з боку осіб, які проводять процесуальну дію. Звертається увага на необхідність закріплення в КПК України порядку залучення понятих, вимог, які пред‘являються до таких осіб, їхніх завдань під час проведення процесуальних дій, до участі в яких вони залучаються. Зроблено висновок, що участь понятих не може об‘єктивно забезпечити законність відповідної процесуальної дії, створити належні умови для її проведення та бути надійною гарантією від порушень несумлінного слідчого.

Ключові слова: процесуальні гарантії, інститут понятих, Литовські статути, кримінальне провадження.