Використання відкритої розвідки у розслідуванні знищення культурної спадщини під час війни

Анотація

У статті розглянуто методологічні аспекти використання розвід ки з відкритих джерел (OSINT) у розслідуванні руйнування культур ної спадщини під час збройних конфліктів з особливим акцентом на російсько-українській війні. Проаналізовано комплексний підхід до OSINT-розслідувань, підкреслюється важливість збирання, верифі кації та систематизації цифрових доказів. Окрему увагу приділено аналізу метаданих як критично важливого компоненту цифрової криміналістики, представлено спеціалізовані інструменти для до слідження фотографій і відео, контенту соціальних мереж, геолока ційних даних, а також рішення для цифрового архівування. Стаття демонструє, як інтеграція різних OSINT-методологій дає змогу слід чим визначати факти руйнувань, час і обставини подій, ідентифіку вати відповідальних осіб і військові підрозділи, а також створювати міцну доказову базу для міжнародних судових розглядів. У дослі дженні також розглянуто міждисциплінарний характер таких роз слідувань, що вимагає співпраці між експертами з культурної спад щини, військовими фахівцями, фахівцями з міжнародного права та аналітиками цифрових технологій. До того ж у роботі підкреслено подвійне значення OSINT-розслідувань у цьому контексті: як інстру ментів документування воєнних злочинів і як механізмів збережен ня культурних пам’яток. Задокументовані докази слугують не лише юридичним цілям, а й надають важливу інформацію для плануван ня післявоєнної відбудови, розрахунків репарацій та збереження культурної пам’яті для майбутніх поколінь. У дослідженні зроблено висновок, що стандартизовані протоколи збирання та оброблен ня OSINT-даних необхідні для посилення юридичної ваги зібраних доказів і полегшення їх інтеграції в міжнародну систему правосуддя, що сприятиме притягненню до відповідальності за злочини проти культурної спадщини та розробці більш ефективних механізмів її за хисту в майбутньому.