Використання лінгвістичних знань у судовій експертизі. Порівняльний аналіз

Анотація

У статті розглянуто питання використання лінгвістичних і психологічних знань в судово-експертній діяльності Республіки Казахстан як самостійного виду комплексного психолого-філологічного дослідження, в якій беруть участь експерти зі знаннями в галузі психології і філології.

За час впровадження даного виду дослідження розроблені методики дослідження, які включені до Державного реєстру методик судово- експертного дослідження Республіки Казахстан. Крім того, в статті зазначено, що подальший розвиток даного напряму в судово-експертній діяльності сприятиме формуванню нового виду дослідження – судової релігієзнавчої експертизи.

Безпосередньо застосування лінгвістичних знань при провадженні судових експертиз підрозділяється на п’ять напрямів, таких як: експертиза речових творів за обвинуваченням в екстремістській діяльності, а також за обвинуваченням у порушенні расової, релігійної, національної та соціальної ненависті і ворожнечі, лінгвістична експертиза рекламних текстів і договорів, лінгвістична експертиза товарних знаків, дослідження усної мови при розслідуванні злочинів, пов’язаних з пропагандою екстремізму і тероризму, при розслідуванні корупційних злочинів, шахрайства, вимагання.

У статті також показано зв’язок лінгвістичної експертизи з іншими видами, наприклад, з судовою відеофонографічною експертизою, в разі виникнення необхідності ідентифікації мовця за усним мовленням на досліджуваній фонограмі, при проведенні авторознавчої експертизи для встановлення авторства тексту, в психолого-криміналістичній експертизі – для вирішення питання про завчені промови підозрюваного, інших осіб, в ході допиту та інших слідчих дій.

Автором наведені результати порівняльного аналізу застосування лінгвістичних знань за кордоном, зокрема, у Великобританії. Його особливістю є те, що лінгвістичні дослідження проводяться в наукових освітніх центрах гуманітарної спрямованості. Розглянуті наступні напрями в лінгвістичних дослідженнях, що проводяться в цій країні: а) судове авторознавство, суть якої полягає у встановленні авторства усного або письмового тексту, індивідуальних особливостей автора (вік, спосіб життя, релігійні і політичні погляди, національність, стать, професія тощо, б) судова фонетика, яка передбачає застосування фонетики і фонології – розділів мовознавства, в) судова стилістика, спрямована на вирішення питань, пов'язаних з плагіатом за смисловим змістом текстів, при цьому автором зазначено, що в Казахстані рішення даного питання віднесено до компетенції авторознавчої експертизи, д) дискурс-аналіз як найбільш перспективний вид дослідження на даний час, пов’язаний з дослідженням письмового, усного тексту в сукупності з невербальними засобами комунікації (жести, міміка).