Правова природа використання поліграфа у криміналістиці

Анотація

У статті здійснено комплексне теоретико-правове дослідження правової природи використання поліграфа у криміналістиці та визначено його місце в системі засобів отримання криміналістично значущої інформації. Актуальність дослідження зумовлена зростаючими потребами практики застосування поліграфа у кримінальному провадженні, відсутністю чіткого нормативного регулювання його процесуального статусу, а також неоднозначності судової практики щодо оцінки результатів психофізіологічних досліджень.

Метою статті є визначення правової природи поліграфа, з’ясування особливостей його використання у криміналістичній діяльності та обґрунтування напрямів удосконалення законодавчого регулювання застосування поліграфологічних досліджень в Україні.

Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціально-юридичні методи пізнання, зокрема формальнологічний, системно-структурний, порівняльно-правовий, історичний та метод аналізу судової практики. Їх застосування дозволило розкрити еволюцію використання поліграфа, визначити його функціональне призначення у криміналістичній техніці та дослідити процесуальні аспекти використання результатів відповідних досліджень у кримінальному провадженні.

У роботі проаналізовано наукові підходи щодо віднесення поліграфа до криміналістичної техніки або криміналістичної тактики, досліджено питання доказового значення отриманої інформації та меж її використання з урахуванням принципів верховенства права і гарантій прав людини. Особливу увагу приділено впливу сучасних нормативних змін, зокрема запровадженню методики проведення судових психологічних експертиз із використанням поліграфа, на трансформацію його правового статусу.

Обґрунтовано положення, що поліграф слід розглядати як багатоцільовий засіб криміналістичної техніки та водночас як засіб судової психологічної експертизи, результати якого можуть використовуватися лише у сукупності з іншими доказами. Зроблено висновок про поступову інституціоналізацію поліграфологічних досліджень в Україні та необхідність подальшого законодавчого врегулювання поліграфологічної діяльності з метою забезпечення балансу між інтересами правосуддя та захистом прав людини.