Порядок збирання цифрових доказів
Banner uk_UA
PDF

Ключові слова

цифрові докази
збирання цифрових доказів
процедура збирання
методи фіксації
документування доказів
міжнародні стандарти

Як цитувати

Івасишин, Т., & Пірог, О. (2025). Порядок збирання цифрових доказів. Криміналістика і судова експертиза, (70), 371-381. https://doi.org/10.33994/kndise.2025.70.28

Анотація

Стаття присвячена актуальним питанням збирання цифрових доказів у межах закону, відповідно до вимог захисту персональних даних і конфіденційності. Порядок збирання цифрових доказів над звичайно важливий, оскільки від нього залежить їхня достовірність, допустимість у суді та можливість відтворення подій. Стрімкий роз виток цифрових технологій зумовив зростання кількості правопору шень у кіберпросторі, своєю чергою, це підвищило актуальність до слідження процесу збирання цифрових доказів. Розглянуто основні етапи цього процесу: від виявлення та фіксації доказів до їхнього документування, збереження та аналізування. Особливу увагу при ділено важливості дотримання послідовності дій для забезпечен ня цілісності та автентичності доказів. Окреслено основні загрози, пов’язані з неналежним збором даних, серед яких ризик втрати, спотворення або підробки цифрових слідів. Проаналізовано між народні стандарти й найкращі практики цифрової криміналістики, що регламентують порядок поводження з електронними доказами. Вдосконалення підходів передбачає уніфікацію процесів відповід но до міжнародних стандартів, що полегшить розслідування тран снаціональних злочинів. Акцентовано увагу на значенні міждисци плінарного підходу, який поєднує юридичні, технічні й організаційні аспекти, необхідні для забезпечення допустимості зібраних доказів у судовій практиці. Зазначено, що підвищена увага до захисту пер сональних даних і конфіденційності вимагає чіткого балансу між ефективністю збирання доказів та дотриманням прав користувачів.

https://doi.org/10.33994/kndise.2025.70.28
PDF

Посилання

Lewulis, P. (2022). Collecting Digital Evidence from Online Sources: Deficiencies in Current Polish Criminal Law. Crim Law Forum. Vol. 33. DOI: 10.1007/s10609-021-09430-4 (access date: 24.03.2025).

Sun, J.-R., Shih, M.-L., Hwang, M.-Sh. (2015). A survey of digital evidences forensic and cybercrime investigation procedure. International Journal of Network Security. Vol. 17.

Romaniuk, V., Fomina, T. (2024). The Procedure for Collecting Electronic (Digital) Evidence in Criminal Proceedings on Collaboration Activities. Bulletin of the Criminological Association of Ukraine. Vol. 32 (2). DOI: 10.32631/vca.2024.2.25 (access date: 24.03.2025) [in Ukrainian].

Hutsaliuk, M. V., Antoniuk, P. Ye. (2021). On the Essence of Electronic (Digital) Information as a Source of Evidence in Criminal Proceedings. Criminalistics Bulletin. Vol. 33 (1). DOI: 10.37025/1992-4437/2020-33-1-37 (access date: 24.03.2025) [in Ukrainian].

Romaniuk, V. V., Ablamskyi, S. Ye. (2024). Criteria for the admissibility of digital (electronic) evidence in criminal proceedings. Law and Safety. Vol. 2 (93). DOI: 10.32631/pb.2024.2.13 (access date: 24.03.2025) [in Ukrainian].

DSTU ISO/IEC 27037:2017 Information technology. Protection methods. Guidelines for the identification, collection, acquisition and preservation of digital evidence (2018) [in Ukrainian].

IETF RFC 3227 Guidelines for Evidence Collection and Archiving. URL: https://datatracker.ietf.org/doc/html/rfc3227 (access date: 24.03.2025).

NIST SP 800-86 Guide to Integrating Forensic Techniques into Incident Response.