Європейське законодавство про охорону фабричного маркування XIX початку XX століть та згадки про українські кахлярні у реєстраційних виданнях торгових марок

Анотація

У статті висвітлено деякі аспекти у сфері охорони та захисту прав марок підприємств, у тому числі й керамічних, які нині можуть бути віднесеними до таких, що мають історичне, художнє, етнографічне та наукове значення та відносяться таким чином до культурних цінностей. Аналізуються міжнародні декларації та закони XIX ст. у сфері захисту прав власників заводських марок, а також відповідні закони європейських країн. Дослідження за даним напрямком проводяться в рамках наукової роботи «Розробка методики проведення мистецтвознавчої експертизи антикварних теракотових, кахельних, фаянсових, майолікових печей та камінів щодо приналежності їх до культурних цінностей, які мають історичне, художнє, етнографічне та наукове значення». Метою дослідження стало розроблення рекомендацій щодо проведення мистецтвознавчої експертизи з приналежності до культурних цінностей антикварних кахельних печей і камінів, а також для підготовки судових експертів за спеціальністю 15.1 «Мистецтвознавчі дослідження». Методологічна основа, пов’язана з науковою атрибуцією печей та камінів, що збереглися в музеях, або на первісному місці, ґрунтується не лише на суто мистецтвознавчих методах, як інструментарію, в який входять формально-стилістичний, іконографічний, стилістичний, естетичний методи аналізу, а й узагальнюючих методах, таких, як діахронний метод культурологічних досліджень. Наукова новизна полягає у комплексному підході в дослідженні антикварних печей та камінів із застосуванням нових методів дослідження, які передбачають використання широкого кола першоджерел, які часто не є мистецтвознавчими джерелами. У висновках підкреслюється, що вивчення документів у сфері історії маркування керамічної продукції та спеціалізованих покажчиків, які видавалися в часи існування виробництв, надає відповіді на коло питань, пов’язаних з атрибуцією кахельних печей та камінів.