Експертна оцінка закликів до геноциду та розпалювання ворожнечі: аналіз міжнародної практики

Анотація

У статті проведено комплексний аналіз сучасної практики притягнення до відповідальності за публічні заклики до геноциду та розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі, що є критично важливим в умовах гібридних загроз, інформаційних війн і глобальних конфліктів. Проблематика дослідження полягає ускладних викликах перед правоохоронною та судовою системами щодо розмежування свободи вираження поглядів і кримінально караних діянь, виражених у поширенні деструктивного контенту для формування ненависті й ворожнечі між расовими, національними, етнічними й релігійними групами та впливі на широке коло осіб з метою спонукання його до цілі знищити всю расу, націю, етнос, релігійну групу (або їх частину). Метою дослідження є зіставлення правових та лінгвістичних критеріїв кваліфікації закликів до геноциду та розпалювання ворожнечі. Методологічною основою роботи стали загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема системно-структурний аналіз при вивченні елементів складу злочину, порівняльно-правовий метод для зіставлення вітчизняного законодавства з міжнародними стандартами, а також контекстуально-інтерпретаційний метод для аналізу судових прецедентів. Наукова новизна дослідження полягає в розробці підходу до диференціації понять розпалювання ворожнечі та прямого заклику до геноциду, що базується на комунікативно-прагматичному аналізі мовлення. У висновках деталізуються ознаки розмежування прямого публічного заклику до геноциду з розпалюванням ворожнечі та ненависті,сформульовані на основі ретроспективного аналізу рішень Міжнародного трибуналу щодо Руанди, розгляду справ у суді стосовно М’янми, Боснії (часів існування Югославії), які стали фундаментом для сучасного розуміння цих правопорушень; підкреслюється необхідність використання міжнародного досвіду експертної оцінки текстів у національній практиці для забезпечення об’єктивності та невідворотності покарання за поширення людиноненависницьких ідеологій. Додатково підкреслюється значення міждисциплінарної взаємодії права і лінгвістики для підвищення ефективності кваліфікації відповідних кримінальних правопорушень.