Анотація
У статті проведено комплексний аналіз сучасної практики притягнення до відповідальності за публічні заклики до геноциду та розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі, що є критично важливим в умовах гібридних загроз, інформаційних війн і глобальних конфліктів. Проблематика дослідження полягає ускладних викликах перед правоохоронною та судовою системами щодо розмежування свободи вираження поглядів і кримінально караних діянь, виражених у поширенні деструктивного контенту для формування ненависті й ворожнечі між расовими, національними, етнічними й релігійними групами та впливі на широке коло осіб з метою спонукання його до цілі знищити всю расу, націю, етнос, релігійну групу (або їх частину). Метою дослідження є зіставлення правових та лінгвістичних критеріїв кваліфікації закликів до геноциду та розпалювання ворожнечі. Методологічною основою роботи стали загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема системно-структурний аналіз при вивченні елементів складу злочину, порівняльно-правовий метод для зіставлення вітчизняного законодавства з міжнародними стандартами, а також контекстуально-інтерпретаційний метод для аналізу судових прецедентів. Наукова новизна дослідження полягає в розробці підходу до диференціації понять розпалювання ворожнечі та прямого заклику до геноциду, що базується на комунікативно-прагматичному аналізі мовлення. У висновках деталізуються ознаки розмежування прямого публічного заклику до геноциду з розпалюванням ворожнечі та ненависті,сформульовані на основі ретроспективного аналізу рішень Міжнародного трибуналу щодо Руанди, розгляду справ у суді стосовно М’янми, Боснії (часів існування Югославії), які стали фундаментом для сучасного розуміння цих правопорушень; підкреслюється необхідність використання міжнародного досвіду експертної оцінки текстів у національній практиці для забезпечення об’єктивності та невідворотності покарання за поширення людиноненависницьких ідеологій. Додатково підкреслюється значення міждисциплінарної взаємодії права і лінгвістики для підвищення ефективності кваліфікації відповідних кримінальних правопорушень.
Посилання
Azhniuk L. (2024). Mova vorozhnechi yi politkorektnist u suchasnii suspilnopolitychnii komunikatsii [Hate speech and political correctness in modern socio-political communication]. Movoznavstvo, (2), 9–23. DOI: https://doi.org/10.33190/0027-2833-335-2024-2-002 [in Ukrainian].
Vyshniakova A., Hordon H. S., Ptashchenko D. (2024). Zaklyky do henotsydu: pryтягнення propahandystiv do vidpovidalnosti. Mizhnarodnyi dosvid ta ukrainske pravo [Incitement to genocide: bringing propagandists to justice. International experience and Ukrainian law]. Kyiv: Yurinkom Inter. 136 p. [in Ukrainian].
Henotsyd v Ukraini: Yurydychnyi analiz pidburiuvannia do henotsydu ta znyshchennia ukrainskoi identychnosti (2023). [Genocide in Ukraine: A legal analysis of incitement to genocide and the destruction of Ukrainian identity]. Regional Center for Human Rights (RCHR). Kyiv. 84 p. URL: https://rchr.org.ua/wp-content/uploads/2023/05/henotsyd_v_ukraini_yurydychnyy_analiz_final.pdf (accessed: 19.04.2024) [in Ukrainian].
Dotsenko O. L., Shutenko S. V., Yusupov V. V. (2026). Naukovo-metodychni zasady realizatsii dyskursyvnoho ta komunikatyvno-prahmatychnoho analizu pid chas provedennia sudovo-linhvistychnoi ekspertyzy: metod. rek. [Scientific and methodological principles of discursive and communicative-pragmatic analysis during forensic linguistic examination: guidelines]. Kyiv: Natl. Acad. of Internal Affairs. 65 p. [in Ukrainian].
Etnichna hrupa v Mianmi podala do sudu na Facebook cherez vorozhi vyslovliuvannia (2024). [An ethnic group in Myanmar sued Facebook over hate speech]. Hromadske.ua. URL: https://hromadske.ua/posts/etnichna-grupa-v-myanmi-podala-do-sudu-na-facebook-cherez-
vorozhi-vislovlyuvannya-vima-gayut-dollar150-mlrd-kompensaciyi (accessed: 19.04.2024) [in Ukrainian].
Konventsiia pro zapobihannia zlochynu henotsydu ta pokarannia za noho (2024). [Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide]. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy, (42), 205, Art. 2577 [in Ukrainian].
Narod rokhindzha sudytymetsia z Facebook cherez movu vorozhnechi (2024). [Rohingya people to sue Facebook over hate speech]. Zmina.info. URL: https://zmina.info/news/narod-rohindzha-sudytymetsya-z-facebook-cherez-movu-vorozhnechi/ (accessed: 19.04.2024) [in Ukrainian].
Berry J. A., Berry C. P. (Eds.). (1999). Genocide in Rwanda: A Collective Memory. Washington, D.C.: Howard University Press [in English].
Myanmar: Facebook’s systems promoted violence against Rohingya (2022). Amnesty International. URL: https://www.amnesty.org/en/latest/ (accessed: 19.04.2024) [in English].
Prosecutor v. Ratko Mladić (2012). Case No. IT-09-92-T, Transcripts of 17 May 2012. International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia. URL: https://www.icty.org/x/cases/mladic/trans/en/120517IT.htm (accessed: 19.04.2024) [in English].