Ключові слова
криміналістична ідентифікація
метод «чорної скриньки»
когнітивне упередження
конфірмаційна упередженість
допустимість доказів
криміналістична експертиза
хибнопозитивна похибка
стандарт Доберта
реформа криміналістики
Як цитувати
Анотація
Більшість традиційних криміналістичних ідентифікаційних методів –трасологічних, одонтологічних, балістичних і трихологічних – упродовж десятиліть застосовуються у кримінальному судочинстві без належного емпіричного підтвердження їхньої наукової обґрун- тованості, що становить системну загрозу правосуддю, включаючи ризик засудження невинних осіб. Метою статті є проведеннясистемного аналізу проблеми базисної (фундаментальної) валідності традиційних криміналістичних ідентифікаційних методів, виявлення науково-методологічних прогалин, дослідження судової практики застосування критеріїв допустимості наукових доказів та формулювання рекомендацій щодо реформування криміналістичної практики. Дослідження базується на синтезі порівняльно-правового, системно-аналітичного та документального методів. Первинну джерельну базу склали: ключові науково-аналітичні доповіді – NRC (2009), PCAST (2016, 2017), NIST IR 8515 (2024); рецензовані емпіричні дослідження в провідних фахових виданнях; база даних судових рішень Національного інституту юстиції США (2016-2024); нормативно-правові акти Федеральних правил доказування США (2023). Вперше у вітчизняній криміналістичній літературі здійснено системне застосування концепції базисної валідності, запропонованої Радою радників президента США з питань науки та технологій(PCAST), до аналізу традиційних криміналістичних методів у контексті реформування судово-експертної діяльності; виявлено розрив між процесуально-доктринальним підходом, притаманним українській криміналістичній науці, та емпірично орієнтованою парадигмою базисної валідності; встановлено, що когнітивне упередження є системним незалежним чинником похибки поряд із відсутністю емпіричної валідації. Наголошено, що більшість традиційних суб’єктивних ідентифікаційних методів позбавлені достатнього емпіричного обґрунтування; лише дактилоскопія визнана базисно валідною, хоча й вона демонструє суттєву хибно-позитивну похибку. Когнітивна упередженість підриває надійність суб’єктивних методів незалежно від рівня кваліфікації експерта. Судова реакція на виявлені проблеми залишається непослідовною та залежить від юрисдикції. Реформування потребує запровадження обов’язкового емпіричного тестування методів, об’єктивізації аналітичних процедур та прозорого розкриття рівнів похибки.
Посилання
Abruquah v. State, 483 Md. 637 (Md. 2023) [in English].
Avdieieva H.K. (2021). Otsinka dostovirnosti vysnovku eksperta yak dzherela dokaziv v Ukraini ta v inshykh krainakh: porivnialno-pravovyi analiz [Assessment of the reliability of the expert opinion as a source of evidence in Ukraine and other countries: a comparative legal analysis]. Sudovo-psykholohichna ekspertyza. Zastosuvannia polihrafa I spetsialnykh znan v yurydychnii praktytsi. URL: https://expertize-journal.org.ua/spetsialni-znannya/5654-avdeeva-g-k-otsinka-dostovirnosti-visnovku-eksperta-yak-dzherela-dokaziv-v-ukrajini-ta-v-inshikh-krajinakh-porivnyalno-pravovij-analiz [in Ukrainian].
Baldwin D.P., Bajic S.J., Morris M., Zamzow D. (2014). A study of false-positive and false-negative error rates in cartridge case comparisons. Ames Laboratory, US Department of Energy. URL: https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/ADA611807.pdf [in English].
Brown v. State, 512 P.3d 269 (Nev. 2022) [in English].
Commonwealth v. Ross, 224 A.3d 789 (Pa. Super. Ct. 2019) [in English].
Death Penalty Information Center. (2019). Ten years after landmark study, junk science still pervasive in death-penalty cases. URL: https://deathpenaltyinfo.org/ten-years-after-landmark-study-junk-science-still-pervasive-in-death-penalty-cases (accessed: 08.05.2026) [in English].
Dror I.E., Charlton D., Péron A.E. (2006). Contextual information renders experts vulnerable to making erroneous identifications. Forensic Science International, 156(1), 74–78. DOI: https://doi.org/10.1016/j.forsciint.2005.10.017 [in English].
Dror I.E., Hampikian G. (2011). Subjectivity and bias in forensic DNA mixture interpretation. Science and Justice, 51(4), 204–208. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scijus.2011.08.004 [in English].
Faigman D.L., Scurich N., Albright T.D. (2023). Scientific guidelines for evaluating the validity of forensic feature-comparison methods. Proceedings of the National Academy of Sciences, 120(41), e2301843120. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.2301843120 [in English].
Gardner v. U.S., 140 A.3d 1172 (D.C. Ct. App. 2016) [in English].
Garrett B.L. (2022). Autopsy of a crime lab: Exposing the flaws in forensics. University of California Press. DOI: https://doi.org/10.2307/j.ctv1h9dkjv [in English].
Houck M.M., Budowle B. (2002). Correlation of microscopic and mitochondrial DNA hair comparisons. Journal of Forensic Sciences, 47(5), 964–967. DOI: https://doi.org/10.1520/JFS15515J [in English].
Innocence Project. (2019). Ten years later: The lasting impact of the 2009 NAS Report. URL: https://innocenceproject.org/news/lasting-impact-of-2009-nas-report/ (accessed: 08.05.2026) [in English].
Kassin S.M., Dror I.E., Kukucka J. (2013). The forensic confirmation bias: Problems, perspectives, and proposed solutions. Journal of Applied Research in Memory and Cognition, 2(1), 42–52. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jarmac.2013.01.001 [in English].
Kukucka J., Dror I. E. (2023). Human factors in forensic science: psychological causes of bias and error. In: DeMatteo D., Scherr K. (eds.) The Oxford Handbook of Psychology and Law. Chapter 36. New York: Oxford University Press. DOI: https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780197649138.013.36 [in English].
Kunkler K.S., Roy T. (2023). Reducing the impact of cognitive bias in decision making: Practical actions for forensic science practitioners. Forensic Science International: Synergy, 7, 100341. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fsisyn.2023.100341 [in English].
Monson K.L., Smith E.D., Peters E.M. (2023). Accuracy of comparison decisions by forensic firearms examiners. Journal of Forensic Sciences, 68(1), 86–100. DOI: https://doi.org/10.1111/1556-4029.15152 [in English].
Morgan J. (2023). Wrongful convictions and claims of false or misleading forensic evidence. Journal of Forensic Sciences, 68(3), 908–961. DOI: https://doi.org/10.1111/1556-4029.15233 [in English].
National Center on Forensics, National Institute of Justice. (2016–2024). Post-PCAST court decisions assessing the admissibility of forensic science evidence. URL: https://nij.ojp.gov/program/national-center-forensics/post-pcast-court-decisions-assessing-admissibility-forensic-science-evidence (accessed: 08.05.2026) [in English].
National Research Council. (2009). Strengthening forensic science in the United States: A path forward. National Academies Press. DOI: https://doi.org/10.17226/12589 [in English].
Pena G., et al. (2024). The effects of cognitive bias, examiner expertise, and stimulus material on forensic evidence analysis. Journal of Forensic Sciences, 69(5), 1678–1690. DOI: https://doi.org/10.1111/1556-4029.15565 [in English].
President’s Council of Advisors on Science and Technology (PCAST). (2016). Forensic science in criminal courts: Ensuring scientific validity of feature-comparison methods. Executive Office of the President. URL: https://obamawhitehouse.archives.gov/sites/default/files/microsites/ostp/PCAST/pcast_forensic_science_reporfinal.pdf [in English].
President’s Council of Advisors on Science and Technology (PCAST). (2017). An addendum to the PCAST report on forensic science in criminal courts. Executive Office of the President. URL: https:// obamawhitehouse.archives.gov/sites/default/f iles/microsites/ostp/PCAST/pcast_forensics_addendum_finalv2.pdf (accessed: 08.05.2026) [in English].
Saks M.J., Koehler J.J. (2005). The coming paradigm shift in forensic identification science. Science, 309(5736), 892–895. DOI: https://doi.org/10.1126/science.1111565 [in English].
Salazar-Aguilar P., et al. (2023). Forensic odontology: Wrong convictions, “bad apples” and “the innocence files”. Journal of Forensic and Legal Medicine, 95, 102528. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jflm.2023.102528 [in English].
Shepitko V.Yu. (2022). Formuvannia doktryny kryminalistyky ta sudovoi ekspertyzy v Ukraini–shliakh do yedynoho yevropeiskoho kryminalistychnoho prostoru [Formation of the doctrine of criminalistics and forensic science in Ukraine — the path to a unified European forensic space]. Pravo Ukrainy, 2, 76–90. DOI: https://doi.org/10.33498/louu-2022-02-076 [in Ukrainian].
Shcherbakovskyi M.H. (2021). Standart dostovirnosti vysnovku eksperta u kryminalnomu protsesi [The standard of reliability of the expert opinion in criminal proceedings]. Teoriia ta praktyka sudovoi ekspertyzy i kryminalistyky, 3(25), 21–39. DOI: https://doi.org/10.32353/khrife.3.2021.03 [in Ukrainian].
Swofford H. J., Lund S., Iyer H. K., Butler J., Soons J. A., Thompson R. M., Desiderio V., Jones J. P., Ramotowski R. (2024). Inconclusive decisions and error rates in forensic science. Forensic Science International: Synergy. Vol. 10. 100472. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fsisyn.2024.100472 [in English].
State v. Johnson, 2022-Ohio-1739 (Ohio Ct. App. 2022) [in English].
Swofford H.J. (2024). Forensic science environmental scan 2023 (NIST Interagency Report NIST IR 8515). National Institute of Standards and Technology. DOI: https://doi.org/10.6028/NIST.IR.8515 [in English].
Swofford H.J., et al. (2024). Method performance versus method conformance in the development of forensic disciplines. Forensic Science International, 356, 111932. DOI: https://doi.org/10.1016/j.forsciint.2024.111932 [in English].
Ulery B.T., et al. (2011). Accuracy and reliability of forensic latent fingerprint decisions. Proceedings of the National Academy of Sciences, 108(19), 7733–7738. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.1018707108 [in English].
Ulery B.T., et al. (2012). Repeatability and reproducibility of decisions by latent fingerprint examiners. PLOS ONE, 7(3), e32800. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0032800 [in English].
U.S. v. Bonds, No. 15 CR 573-2, 2017 U.S. Dist. LEXIS 166975 (N.D. Ill. Oct. 10, 2017) [in English].
U.S. v. Green, No. 2018 CF1 004356, 2024 D.C. Super. LEXIS 8 (D.C. Super. Ct. Apr. 1, 2024) [in English].
U.S. v. Hunt, 63 F.4th 1229 (10th Cir. 2023) [in English].
U.S. v. Shipp, 422 F. Supp. 3d 762 (E.D.N.Y. 2019) [in English].
U.S. v. Tibbs, No. 2016-CF1-19431, 2019 D.C. Super. LEXIS 9 (D.C. Super. Ct. Sept. 5, 2019) [in English].
Wales A., et al. (2026). A research-focused framework for empirical method validation in digital and multimedia evidence. Journal of Forensic Sciences, 71(1), 1–18. DOI: https://doi.org/10.1111/1556-4029.70253 [in English].