Повноспектральні системи криміналістичної візуалізації: порівняльний аналіз світових рішень

Анотація

Сучасний розвиток криміналістичної техніки зумовлює необхідність удосконалення засобів фіксації та аналізу доказової інформації, зокрема виявлення латентних слідів, які не виявляються у видимому спектрі. Актуальною проблемою залишається відсутність уніфікованих підходів до оцінювання ефективності повноспектральних систем візуалізації, що обмежує їх широке впровадження у практику криміналістичних та експертних підрозділів. Метою дослідження є порівняльний аналіз сучасних світових рішень у сфері повноспектральної, мультиспектральної та гіперспектральної візуалізації, визначення їхніх технічних характеристик, функціональних можливостей, переваг і обмежень, а також окреслення перспектив подальшого розвитку зазначених технологій у криміналістиці. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема аналіз, синтез, порівняння та узагальнення технічних характеристик криміналістичних систем, а також підходів до спектральної обробки зображень. Наукова новизна роботи полягає у систематизації основних класів технологій повноспектральної візуалізації (FSIS, RUVIS, ALS, мультиспектральні мобільні системи, гіперспектральні системи), розробленні їх класифікації за архітектурними та функціональними ознаками (рівень інтеграції сенсорів і джерел освітлення, спектральне охоплення, алгоритми цифрової обробки), а також у визначенні їх функціональних відмінностей у контексті вирішення типових криміналістичних завдань. У висновках дослідження встановлено, що комплекснезастосування мульти- та гіперспектральних технологій забезпечує підвищену інформативність під час виявлення латентних слідів, біологічних виділень, слідів продуктів пострілу, ознак внесення змін до документів, а також при дослідженні мікрооб’єктів і матеріалів зі схожими візуальними характеристиками. Доведено, що інтегровані повноспектральні системи забезпечують найбільш ефективну фіксацію слідів завдяки поєднанню ультрафіолетового, видимого та інфрачервоного діапазонів із високою просторовою роздільною здатністю. Водночас встановлено, що недостатня уніфікація протоколів вимірювань, відсутність стандартизованих критеріїв оцінювання якості спектральних даних та складність інтерпретації результатів стримують широке впровадження таких технологій у практичну діяльність. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості оптимізації вибору технічних засобів для криміналістичних досліджень, удосконаленні процедур технічної візуалізації у процесуальній діяльності та підвищенні ефективності технічного оснащення правоохоронних органів.