Ключові слова
неповнота експертного дослідження
необґрунтованість висновку
процесуально детермінована неповнота
причинно-наслідковий зв’язок
фазово-модульна реконструкція
прозоре звітування
Як цитувати
Анотація
Стаття присвячена розмежуванню неповноти експертного дослідження та необґрунтованості висновку у судовій гірничотехнічній експертизі. Обґрунтовано, що це самостійні, але функціонально пов’язані процесуально-методичні явища: неповнота відображає неповне охоплення об’єкта, події або вихідної інформації, тоді якнеобґрунтованість стосується недостатньої фактографічної, логічної чи методичної основи висновку або його формування з виходом за межі компетенції експерта. Показано, що за дефіциту релевантних даних неповнота може трансформуватися в необґрунтованість, коли невизначеність подається як завершене знання, а межі реконструкції не розкриваються у формі висновку. Запропоновано розмежовувати процесуально зумовлену неповноту від неповноти, що є наслідком методичних помилок під час проведення дослідження. Виокремлено типові форми неповноти: неповноту фактичної бази, неповноту постановки питання, неповноту суб’єктного аналізу танеповноту реконструкції події в її хронологічному й причинному вимірах. Систематизовано типові форми необґрунтованості висновку: однозначність висновку за дефіциту даних, фактографічну, логічну, методичну необґрунтованість і необґрунтованість, зумовлену виходом за межі компетенції експерта. Методологічною основою запропонованого підходу визначено структуровану фазово-модульнуреконструкцію аварійної події у поєднанні з деревом причинно-наслідкових зв’язків, що забезпечує цілісне охоплення інциденту та прозорий перехід від матеріалів до судження. Окреслено практичний підхід до реагування на невизначеність: виявлення прогалин, звернення з клопотанням про надання додаткових матеріалів, фіксація меж реконструкції, добір форми відповіді відповідно до стану фактичної бази та відмова від прихованої компенсації браку даних припущеннями. Практична цінність роботи полягає у формуванні критеріїв, придатних для експертної підготовки, рецензування висновків і судової оцінки. Новизна полягає в операційному розмежуванні неповноти та необґрунтованості, а також у поєднанні критеріїв надійності, прозорості та придатності до перевірки з галузево орієнтованим підходом до оцінки висновку у судовій гірничо-технічній експертизі.
Посилання
Puhach, I. I., Kharchenko, V. V., Kharchenko, V. V., & Puhach, I. Yu. (2026). Delineating the primary technical cause from concomitant factors in forensic mining engineering examination: A phase-module approach. In Modern Perspectives on Global Scientific Solutions: Proceedings of the VII International Scientific and Practical Conference “Scientific Research: Emerging Theories and Practical Breakthroughs” (Edinburgh, March 23–25. 2026) (pp. 231–243). https://doi.org/10.5281/zenodo.19200239 [in Ukrainian].
Kopanchuk, V. O., Osmolian, V. A., & Turovets, Yu. M. (2022). Features and main stages of the procedural and legal evaluation of the expert opinion. Pravo.ua, (1), 90–97. https://doi.org/10.32782/LAW.UA.2022.15 [in Ukrainian].
Kotlyarenko, L., Myrovska, A., Pavlovska, N., Patyk, L., & Zherebak, V. (2023). Issues of the quality of the forensic expert opinion and some forensic errors. International Academy Journal. https://doi.org/10.32370/IA_2023_06_4.
Makarova, O. P. (2024). Scientific and methodological foundations for forming a reliable expert opinion. Bulletin of the Criminological Association of Ukraine, 32(2), 322–333. https://doi.org/10.32631/vca.2024.2.23 [in Ukrainian].
Yazdi, M., Mohammadpour, J., Li, H., et al. (2023). Fault tree analysis improvements: A bibliometric analysis and literature review. Quality and Reliability Engineering International, 39(5), 1639–1659. https://doi.org/10.1002/qre.3271.
Pan, K., Liu, H., Gou, X., et al. (2022). Towards a systematic description of fault tree analysis studies using informetric mapping. Sustainability, 14(18), 11430. https://doi.org/10.3390/su141811430.
Mello, H., Lobato, M., Arruda, S., et al. (2025). Dynamic barriers monitoring in the mining industry and its contribution to process safety. Process Safety Progress, 44(4), 615–620. https://doi.org/10.1002/prs.70015.
Li, L., & Fang, Z. (2022). Cause analysis of coal mine gas explosion based on Bayesian network. Shock and Vibration, 2022, Article 1923734. https://doi.org/10.1155/2022/1923734.
Liu, Y., Liang, Y., & Li, Q. (2023). Cause analysis of coal mine gas accidents in China based on association rules. Applied Sciences, 13(16), 9266. https://doi.org/10.3390/app13169266.
Ouyang, Z., Xu, Q., Zhang, T., et al. (2025). Coupling analysis of disaster causing factors in coal mines and dual prevention mechanism based on the KeyBERT model and accident causation theory model. Frontiers in Earth Science, 13, 1586785. https://doi.org/10.3389/feart.2025.1586785.
Rakoff, J. S., & Liu, G. (2023). Forensic science: A judicial perspective. Proceedings of the National Academy of Sciences, 120(41), e2301838120. https://doi.org/10.1073/pnas.2301838120.
Swofford, H., Lund, S., Taylor, M., et al. (2025). Validation in forensic science: Guiding principles for the collection and use of validation data (NIST IR 8589). National Institute of Standards and Technology. https://doi.org/10.6028/NIST.IR.8589.
Behrens, M. A., & Trask, A. J. (2024). Federal Rule of Evidence 702: A history and guide to the 2023 amendments governing expert evidence. Texas A&M Law Review, 12(1), 43–75. https://doi.org/10.37419/LR.V12.I1.2.
Ballantyne, K. N., Summersby, S., Pearson, J. R., et al. (2024). A transparent approach: Openness in forensic science reporting. Forensic Science International: Synergy, 8, 100474. https://doi.org/10.1016/j.fsisyn.2024.100474.
Martire, K. A. (2025). Transparent reporting in forensic science: Exploring its meaning and challenges. Forensic Science International: Synergy, 11, 100630. https://doi.org/10.1016/j.fsisyn.2025.100630.
Puhach, I. I., & Kharchenko, V. V. (2025). Evaluation of input data in forensic mining engineering examination in the context of regulatory constraints and limits of technical interpretation. In Innovative Approaches in Modern Science and Technology: Collection of Scientific Papers “International Scientific Unity” with Proceedings of the 1st International Scientific and Practical Conference (Lisbon, March 26–28, 2025) (pp. 319–324). https://doi.org/10.5281/zenodo.19233841 [in Ukrainian].
17. Puhach, I. I., Kharchenko, V. V., & Cheberiachko, Yu. I. (2025). Formalization of causal analysis in forensic mining engineering examination: A concept of methodological renewal. In Collection of Scientific Papers with the Proceedings of the 1st International Scientific and Practical Conference “Innovations in Science: From Theoretical Foundations to Practical Impact” (Antwerp, May 12–14, 2025) (pp. 370–383). https://doi.org/10.5281/zenodo.15395524 [in Ukrainian].
Molamehdizadeh, N., Halvani, G. H., Ebrahimi, H., et al. (2025). Root cause analysis of accidents and examining their interrelations from the perspective of workers, supervisors, and safety officers. PLOS ONE, 20(11), e0334968. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0334968.