DOI: https://doi.org/10.33994/kndise.2021.66.46

Т. Бірч, І. Бірч, М. Джеймс

Виявлення і сприйняття емоцій – це навик, необхідний людям для регулювання соціальної взаємодії та інформування про прийняття рішень і поведінки. Дослідження показали, що дослідники можуть правильно визначати емоції пішохода по його ході, що записана на відеозаписі. Однак на даний момент не зовсім зрозуміло, чи буде ця інформація використана дослідником у контексті прийняття рішення колегією присяжних і яким чином. У цьому дослідженні вивчався вплив емоцій обвинуваченого, що виражаються у ході й відображаються на відеозаписі, на прийняття рішень колегією присяжних. Відеозапис ходи чоловіка, що зображає одну з чотирьох емоцій (гнів, страх, щастя або гордість) або нейтральний емоційний стан, було представлено 100 псевдо присяжним разом з контекстною інформацією. Їх попросили визначити, які емоції, на їхню думку, зображує людина, що йде ходою та їхню впевненість у цьому ототожненні. Ступінь стану емпатії і судження псевдо присяжних у справі оцінювалися за допомогою анкети. Результати дослідження показують, що емоції, які зображує постать на фрагменті відеозапису, можуть бути ідентифіковані спостерігачами. Крім того, результати показують, що ця інформація неявно використовується спостерігачами для обґрунтування співчуття і суджень. Однак результати також припускають варіабельність у здатності спостерігачів точно описувати отриману інформацію. Тому необхідно уважно розглянути можливі наслідки відтворення відеозапису в суді й подальший вплив на прийняття рішення колегією присяжних.

Ключові слова: хода, сприйняття емоцій, прийняття рішення колегією присяжних.