Ключові слова
Як цитувати
Анотація
В статті окреслені напрями реалізації спеціальних знань у сфері екології та акцентується увага, що перелік ситуацій, пов’язаних з їх використанням під час досудового розслідування злочинів проти довкілля занадто об’ємний. Як наслідок цього та залежно від виду екологічних правопорушень, умов, обстановки, особи правопорушника, предмета посягання доводиться, що участь спеціаліста в попередніх дослідженнях дозволяє отримати конкретну криміналістично значущу інформацію. Розглядаються проблеми підготовки матеріалів до експертного дослідження. Для обґрунтованого вибору (визначення виду і кваліфікації) і своєчасного виклику спеціалістів для участі в певній слідчій (розшуковій) дії пропонується, серед іншого, надати правоохоронним органам списки спеціалістів із вказівкою профілю їх діяльності та кваліфікації, службових та домашніх адрес для оперативного залучення останніх до участі у слідчих (розшукових) діях під час розслідування злочинів проти довкілля. На підставі аналізу практики визначено спеціалістів, які найчастіше залучаються до процесу розслідування розглядуваних злочинів та розглянута специфіка їх діяльності. Обґрунтовується необхідність створення пересувних екологічних лабораторій та надаються пропозиції щодо їх обладнання. Задля підвищення ефективності роботи слідчого з розслідування злочинів проти довкілля пропонується розробити спеціальні системи штучного інтелекту – експертні та інформаційно-консультаційні системи.
Посилання
Lapin A. V. Ispol'zovaniye spetsial'nykh poznaniy pri rassledovanii ekologicheskikh prestupleniy // Voprosy kriminalistiki i sudebnoy ekspertizy. Minsk, 1989. Vyp. 8. S. 30–41.
Knizhenko S. O. Uchast' spetsíalísta pri rozslíduvanní yekologíchnikh zlochinív / S. O. Knizhenko // Suchasní sudovo-yekspertní tekhnologíí̈ v krimínal'nomu í tsivíl'nomu sudochinství : materíali mízhnar. nauk.-prakt. konf. (m. Kharkív, 14–15 berez. 2003 r.) / Nats. un-t vnutr. sprav. Kharkív, 2003. S. 96–98.
Krimínal'niy protsesual'niy kodeks Ukraí̈ni : nauk.-prakt. koment. / vídpovíd. red. S. V. Kívalov. Kharkív, 2013. 1104 s.
Blinov B. N. Teoreticheskiye aspekty privlecheniya ekstrasensov k uchastiyu v raskrytii prestupleniy // Netraditsionnyye metody v raskrytii prestupleniy. Moskva, 1994. S. 139–142.
Kitayev N. N. «Pomoshch'» ekstrasensa pravookhranitel'nym organam (neuteshitel'nyye rezul'taty odnoy proverki) // Sledovatel'. 2006. № 5. S. 48–50.
Ruzmetov S. A. Sovremennyye problemy ispol'zovaniya spetsial'nykh znaniy pri rassledovanii ekologicheskikh prestupleniy // Vestnik kriminalistiki. 2005. Vyp. 3. S. 90–92.
Tarasevich L. A., Kovalev V. V. Organizatsionno-takticheskiye osobennosti vzaimodeystviya sotrudnikov ekspertnykh podrazdeleniy MVD Ukrainy so sledovate-lem pri provedenii sledstvennykh deystviy // Krimínalístichniy vísnik : nauk.-prakt. zb. 2005. № 2 (4). S. 101–106.
Golovan' O. M. Teoreticheskiye i prakticheskiye osnovy ispol'zovaniya spetsial'nykh znaniy pri rassledovanii ekologicheskikh prestupleniy pri proizvodstve rabot: avtoref. dis. … kand. yurid. nauk: 12.00.09. Krasnodar, 2008. S. 32.
Programu rozrobleno v seredovishchí vízual'nogo programuvannya Delphi. U protsesí rozrobki sistemi vitrimano logíchnu poslídovníst' díy slídchogo víd viniknennya pitannya pro porushennya krimínal'noí̈ spravi do provadzhennya okremikh slídchikh díy. Osnovnoyu metoyu ínformatsíyno-konsul'tatsíynoí̈ sistemi (ÍKS) ê nadannya kvalífíkovanoí̈ konsul'tatsíí̈ na stadíí̈ porushennya krimínal'noí̈ spravi ta na pochatkovikh yetapakh poperedn'ogo rozslíduvannya; tobto na yetapakh, koli duzhe vazhlyvo ne pomilitisya u viríshenní pitannya pro porushennya krimínal'noí̈ spravi ta neobdumaní, nesvoêchasní, nekvalífíkovaní díí̈ mozhut' prizvesti do vtrati pervinnoí̈ dokazovoí̈ ínformatsíí̈, na yakíy bazuêt'sya vsya sistema dokazív. Na kozhnomu yetapí sistema daê konsul'tatsíyu maksimal'no adaptovanu píd tu chi ínshu slídchu situatsíyu. Bíl'sh dokladno div.: Strukov V. M. Avtomatizovana sistema ínformatsíyno-analítichnogo zabezpechennya rozslíduvannya zlochinív u sferí nezakonnogo obígu narkotikív / V. M. Strukov, O. V. Oderíy, V. V. Bodnaruk // Pravo í bezpeka. 2002. № 3. S. 137–141.